Йога у Луцьку. ЗМАЛКУ ВТЕКТИ ВІД НЕДУГ Галина Світліковська «ВОЛИНЬ»

Як «запрограмувати» дитину на здоровий спосіб життя, навчити турбуватися про власне здоров’я.


Трирічного Сашу вперше привели в садочок взимку, коли тривала епідемія грипу. Молода мама терзалася сумнівами: і роботу шкода втратити, і за дитину страшно.
— Коли я побачила, як батьки приносять з дому часник, цибулю, кладуть у спільний «кошик здоров’я» у роздягальні, то навіть не повірила, що для такої малечі це знадобиться. Мені пояснили, що дітям для профілактики грипу закапують носики часниково-сольовим розчином, дають кожному в обід пелюсточку цибулі чи дрібочку потовченого часнику в ложку. Та моя дитина, здавалося мені, в рот часнику й цибулі не візьме. А через кілька днів з-за прочинених дверей я спостерігала, як мій Саша нарівні з усіма «старався запобігти грипу», аж за вухами лящало. І чай з трав п’є в садочку, а вдома не допросишся, — ділилася у вихідний жінка з сусідками на лавочці у дворі.
Сперечалися, який садочок у Луцьку найкращий, з якого віку там вчать англійської мови і танців, заздрили «грошовим мішкам», які наймають своїм дітям персональних педіатрів, няньок і гувернанток. Мама уже згаданого Сашка, як з’ясувалося, вибрала садок № 25, що на вулиці Чехова в Луцьку. Дехто називає його елітним, бо, мовляв, в центрі живе начальство, яке туди водить своїх чад. Але справа, напевне, не в місці розташування. Дітей, на відміну від нас, дорослих, не привабиш євроремонтом чи зовнішнім блиском, вони безпомильно визначають: справжньою чи показушною є турбота вихователів.
— Головний показник у нашій роботі — те, що діти ходять в садочок із задоволенням, що маємо чи не найнижчий у місті рівень захворюваності вихованців. Для більшості батьків — це визначальний аргумент. Пріоритетним у нас є фізкультурно-оздоровчий напрямок. Буде здоров’я — буде й різносторонній розвиток дітей, — почала розмову завідуюча Луцьким дошкільним дитячим закладом № 25 Тетяна Климук.
В її кабінеті на найвиднішому місці — відзнака колективу, що став призером Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичного виховання в навчальних і дошкільних закладах. Луцький садок зайняв друге місце в Україні, поступившись великому й сучасному навчально-спортивному комплексу з Донецька, де проектом передбачені спортивні зали, тренажерні кабінети, басейн.
— А ми водні процедури влітку організовуємо на подвір’ї. Ставимо балії з водою, яка на сонці нагрівається, і діти досхочу собі хлюпаються. А спортивний зал самотужки облаштували, адже садочку більш як сорок років, старий проект. Був час, дітей водили менше — то приміщення однієї з груп вивільнилося під спортзал. Тепер же в садочок — черга, стало тісно, але без спортзалу дитячий дошкільний заклад повноцінно існувати не може, — переконана Тетяна Василівна.
Взимку, за поганої погоди, в спортзалі «гуляють» найменшенькі. Приміщення вистуджують, відкривши вікна, а тоді заводять одягнених карапузів. Кажуть, що одягати на прогулянки дворічних дітлахів сходяться всі, хто вільний — і завідуюча, і завгосп, і старша медсестра, й інструктор з фізичного виховання. У спортзалі є достатньо різних цікавих снарядів для занять фізкультурою, які проводять для дітей тричі на тиждень за продуманими цікавими програмами для кожної вікової групи. Враховують і модні тепер гендерні аспекти: дівчаткам пропонують вправи з елементами художньої гімнастики для розвитку пластики; хлопчикам дають більші силові навантаження.
День в садочку розпочинають з оздоровчого бігу. Тут жартують, що їхні вихованці «з горшка» вчаться втікати від недуг. Старшенькі ж з гордістю хваляться, скільки «кругів» пробігають. Потім — обов’язкова вранішня зарядка. Об одинадцятій — відвідання фітовітальні, де діти п’ють чай з трав чи сік. Старша медсестра Ліза Ковач розповідає, що закінчила платні курси з фітотерапії, а збори лікарських рослин підбирала спільно з лікарем.
— Майже в кожної другої дитини при оформленні в дитсадок лікарі виявляють якісь відхилення у здоров’ї. Намагаємося спільно з батьками працювати над тим, щоб зміцнити імунітет малюків. Скажімо, є діти тубінфіковані, є народжені в місцевості, що постраждала від наслідків чорнобильської катастрофи, у багатьох — захворювання органів дихання, травлення. На кожного заведено «паспорт здоров’я» з конкретними рекомендаціями, ведеться журнал фізичного розвитку дітей. Особливу увагу приділяємо загартуванню, після сну малюки босоніж проходять «сольову доріжку», у нас вони багато рухаються, займаються спортом. І фіточаї люблять, особливо з шипшиною, чорноплідною горобиною, ромашкою. Розроблені збори для приготування чаїв, що збуджують апетит, виводять з організму радіонукліди, поповнюють організм вітамінами, — перелічує рецепти Ліза Адальбертівна, яка вже 26-ий рік працює у цьому садочку.
Звичайно, і тут є випадки, коли дитина, при всіх стараннях персоналу і батьків, виявляється «несадковою», через часті захворювання не може відвідувати дошкільний заклад.
— Чого ми тільки не перепробували з арсеналу оздоровлення. У нашому садку, напевне, вперше в місті діти почали займатися йогою. Вчив їх цьому молодий інструктор Тарас Цибух, який згодом усіх наших працівників захопив йогою: після роботи збиралися в спортзалі, розучували комплекси вправ. Тепер наші вихователі самі можуть використовувати елементи хатха-йоги у роботі з дітьми. Сприяють оздоровленню заняття з хореографії, спортивні змагання, в яких беруть участь також батьки. Наші діти і з глини ліплять, розвиваючи моторику рук і творчі нахили. Торік з ними працював відомий майс тер-гончар Іван Панков, — розповідає Тетяна Василівна, стаж роботи якої в дошкіллі перевищив 34 роки.
Наша співрозмовниця вважає, що виховання в дитсадку дає більшу можливість закласти в дитині схильність до здорового способу життя, до регулярних занять фізкультурою, оздоровчих процедур. Звички, сформовані з раннього віку, залишаються з нами впродовж усього життя. А батьки, на жаль, не завжди вчать дітей турбуватися про своє здоров’я особистим прикладом. 

Источникhttp://www.volyn.com.ua/?rub=12&article=0&arch=626

56 views

Добавить комментарий