Йога у Луцьку. «СКИНУЛА» 20 КІЛОГРАМІВ І 20 РОКІВ Галина Світліковська «ВОЛИНЬ»

Лучанка Валентина Дмитрівна Буряк давно на пенсії, але у це важко повірити, дивлячись на струнку,підтягнуту, красиву жінку, набагато молодшу, аніж на фотографіях десятирічної давності…
Їй тоді ледь минуло п’ятдесят, але життя, здавалося, уже підходило до фінішу. Перенесла одна за одною дві складні операції, мучив хронічний остеохондроз, постійно боліла голова. Тридцять літ провела за швейною машиною, працювала на фабриці, потім шила вдома речі на продаж. За тканиною треба було їздити аж до Одеси, доводилося тягнути в руках важкі сумки. Здоров’я стало підводити.
Попит на її вироби був чималим, шила навіть ночами. А відтак — був достаток, матеріальне благополуччя. Тільки радості усе це не приносило. Згодом проблеми із хребтом зовсім прив’язали до ліжка. Мануальна терапія давала тимчасове полегшення, зробиш різкий рух — і знову зміщення у хребті, біль. Сиділа на уколах, таблетках. Ненавиділа себе, розтовстілу, незграбну, хвору, нещасливу.
Валентина Дмитрівна точно пам’ятає день, коли розпочався зовсім новий і абсолютно несподіваний поворот у її житті. Вона показує нам товстий зошит, на обкладинці якого дата — 3 листопада 1997 року. З дозволу власниці читаємо записи у її щоденнику, уривки з яких друкуємо.
3.ХІ. 97 р. Сьогодні я вперше зважилася піти на заняття, які проводить Тарас. Страшно, бо спортом ніколи не захоплювалася, навіть в дитинстві, в юності. А тепер, коли я ледь ходжу… Познайомила мене з Тарасом подруга. Він порадив завести зошит і щодня записувати, яке самопочуття, які вправи і скільки разів їх робила, яка вага, пульс і т. д.
12.ХІ. 97 р. Таке враження, що скоро покину, напевне, йога — це не для мене, бракує терпіння, нічого не виходить. Під вечір потягнуло на сон, не хотілося нікуди йти, але Машенька мене розбудила. Вирішили удвох з онучкою йти на заняття, «задобрила» її цукерками.
На наступній сторінці — інший почерк, очевидно, інструктора. Іронічний тон: «Ще два дні позаймаюсь і кину. Буду шити, шити. Пам’ятник собі замовлю у вигляді швейної машинки… Домашнє завдання: клізми очищувальні робити сім днів підряд зранку. З водою виконувати вправи. Порядок такий — вправи, молитва, сніданок».
15.ХІ. 97 р. Погано спала. О шостій ранку в двері подзвонив Тарас, прийшов зробити масаж. Після масажу почувала себе прекрасно. Простояла до обіду на базарі з мокрими ногами, дещо з пошитих речей вдалося продати. Хочеться полежати, а не робити вправи. Все розумію, а чиню по-старому. Болить все. І нічого не хочеться.
24.ХІІ. 97 р. Сьогодні вперше робила вправу «закрутка». У мене не виходить, а Маші все вдається. Старість — не радість. Сни сняться важкі, неначе голки з тіла витягувала. Напевне, це означає очищення. Насправді всі ці очищувальні процедури вже мене замучили, але фізично відчуваю, наскільки зашлакований організм людини мого віку.
Сторінки щоденника рябіють стовпчиками цифр, табличками, наче бухгалтерський звіт. Якісь розрахунки, заміри, назви комплексів і процедур. Щоденні записи, як пояснює Валентина Дмитрівна, допомагають контролювати себе, дисциплінують. Гортаємо сторінки далі.
3.ІІІ. 98 р. Сьогодні рівно чотири місяці з початку занять. Вага — 74 кілограми. Якщо згадати, що не так давно було 80 кг, то можна порадіти. Талія — 91 см, обхват стегон — 110 см. Почуваю себе не дуже. Поснідала шматочком курки, з’їла шматочок сала, випила дві склянки «мінералки». Після ранкових вправ боліла голова. Машенька доручила дописати: «Марія любить ходити на заняття з бабусею. І бабусю свою дуже любить». Мені від цих слів приємно до сліз. Можна сказати, що моя онучка й витягає мене з хвороб.
29.VІ. 98 р. Заняття № 218. Зробила очищувальні процедури, вправи. Треба сідати за роботу: кроїти, шити, багато назбиралося. Але хочеться підсумувати те, в чому сама переконалася.
Щоб бути в доброму тонусі, слід виконувати сім правил:
1). щоденно рухатись у два рази більше, ніж хочеться (інакше кажучи, удвічі менше, ніж можеш), при цьому треба хоч раз на день розігрітися до поту;
2). їсти удвічі менше, аніж хочеться;
3). якнайбільше бувати на свіжому повітрі;
4). спати й пити (воду, сік, чай) — скільки хочеться;
5). щоденно — купання, обтирання, самомасаж;
6). двічі на день по 5-10 хвилин — повний спокій, розслаблення;
7). не зупинятися, не лінуватися, змушувати себе займатися.
1.VІІ. 98 р. Знімали нашу групу оператори з телебачення. Я виступила першою. Усім сподобалося. Тіло було таким легким і слухняним. І це найголовніше! Почуваю себе чудово. Не хочеться навіть згадувати, що мені уже шостий десяток. Пам’ятаю, як на перших заняттях заздрила молодим, які легко робили «місток», бо сама не могла зігнутися. Але я все змогла!
24.ІХ. 98 р. Завтра їдемо виступати до Львова, нас запросили взяти участь в телепрограмі «Аудиторія». Костюм закінчила. Увечері — в баню! Настрій чудовий. Вага — 61 кг. Відчуваю, що у прекрасній формі.
Тарас попросив заповнити анкету про програму ДІR, яку він веде і яку я вже майже рік виконую. Ця програма відрізняється від багатьох інших тим, що заняття починаються з медитації, розтяжки, розслаблення, а це добре для людей похилого віку. Заняття сповнюють енергією і бадьорістю, роблять мене врівноваженою.
З того часу, як почала вести щоденник, Валентина Дмитрівна списала вже не один товстий зошит. На заняття з йоги до Тараса Цибуха, який допоміг їй вирватися з полону хвороб, зараз не ходить, але вправи продовжує робити самостійно. Каже, що вісім років праці над собою зробили її зовсім іншою людиною, тепер багато часу віддає читанню, самоосвіті, осмисленню життя. Жодної таблетки з початку занять не випила, у поліклініці жодного разу не була. Вага тримається майже незмінно — 60 кілограмів «з хвостиком», і дієт не потрібно. Переконана, що позбутися зайвої ваги і хвороб можна лише змінивши свідомість.
— Тепер я люблю життя. Зрозуміла: щастя не в грошах, не в тому, щоб набивати шлунок делікатесами, а у відчутті гармонії в душі, у вдосконаленні себе, у прагненні жити «без бруду»,- каже Валентина Дмитрівна, якій йога допомогла зберегти молодість і повернути здоров’я.Источник: http://www.volyn.com.ua/?rub=12&article=0&arch=575

 

68 views

Добавить комментарий