Йога у Луцьку. 32 вправи — і життя стане кращим

Тарас Цибух, який понад ЗО років займається йогою, створив у Луцьку свою школу, допомагає іншим позбутися недуг, каже: «Перш ніж перейти до душі людини, варто почати із тіла»

Він багатьом допоміг. Вважає:

«Хворі не повинні пасивно чекати втручання зі сторони, а мусять самостійно докладати зусиль для власного одужання».

Безымянный

З БІОГРАФІЇ:

Тарас Цибух родом із Коломиї, Івано-Франківської області. Почав пізнавати і вивчати йогу, бо відчув необхідність «вийти на вищий рівень самого себе». Мав вчителя Василя Козака, який займався йогою ще з 1970-хроків. Разом із ним виконували фізичні вправи по 12-18 годин на день.

Якось він прожив на Чорногорі (найвищий гірський масив Карпат) сорок два дні. Харчувався виключно сиром, бринзою, молоком — продуктами, які дава¬ли пастухи. На Алтаї займався йогою на вершині, від якої в радіусі чотирьохсот кілометрів не було жодного поселення.

Закінчив факультет фізичної культури Волинського національного університету імені Лесі Українки (нині — СНУ).

Із 1995року почав викладати йогу на Волині, вДНЗ№25. В 1996році в спортив¬ному комплексі «Богатир» створив центр йоги «Едельвейс». З 2004року працює інструктором з йоги в санаторії-профілакторії СНУ ім. Лесі Українки.

У 2007році створив «Школу йоги Тараса Цибуха». Там займаються діти і дорослі. Виїзні тренінги-семінари проводять в горах Кар¬пату Криму, Алтаю, Гімалаїв. Мають власний сайт («Йога в Луцьку»), де дають людям відповіді на запитання щодо оздоровлення свого тіла, занять із йоги.

 

Ніхто не винен, коли ми байдуже ставимося до потреб свого тіла

  •  Тарасе Мирославовичу, що таке йога?
  •  У книжках написано, що йога — це єднання. Об’єднує все, що стосується людини (її психології, взаємин, фізичного розвитку, здоров’я, харчування).

У нашому тілі працюють 10 систем. Жодна не може функціонувати автономно. Якщо в котрійсь є неполадки, то йога це «ремонтує». По-друге, вона відповідає за психологічне, що пов’язане з тим, як людина думає, реагує на певні явища чи людей. Тобто, координує дію відчуттів. По-третє,-за душевне. Все, що стосується душі, його не видно. Можна відчувати шкірою тепло, чути слова, бачити предмети, але це нічого не свідчить про стан душі. Тобто душа-це настільки складно, що, аби до неї перейти й усвідомити, спочатку треба почати з тіла.

  •  То з чого варто починати?
  •  Все починається з дитинства. Є такий момент як гігієна тіла. Нас, наприклад, навчили чистити зуби, мити руки, ноги, через день або раз у день приймати душ і так далі. А от візьмемо приклад: ви помилися під душем, вдягнулися і швидко починаєте йти, й так хвилин 20. Ваше тіло нагрівається, починає потіти, але ви ж помилися 20 хвилин тому. Приходите на роботу і цілий день з тим потом сидите. Як цього уникнути? Є певні моменти…

Офіційно йога має досвід 4 тисячі років, а неофіційно — 6. Тобто, є одна система і люди, яких не менше ніж мільйон, працюють за нею, протягом усього цього часу роблять певну дію та вже знають її наслідки. Можете собі уявити: якщо вас ізолювати від усього світу, дати квітку і сказати, щоб ви нічого не робили, лише за нею доглядали. Вона точно виросте як дерево, тому що стільки уваги, сили їй було приділено. Так у йозі: її послідовники займаються людиною понад 6 тисяч років.

Взяти ці 6 тисяч років і маленький приклад: звідки люди знають, з якою швидкістю їм іти, що їсти, коли їм митися, як себе загартовувати, які вправи робити, щоб прийти на роботу і бути не спітнілим, не змученим, а з широко розплющеними очима й великим бажанням щось робити. А який має бути досвід, щоб знати, коли лягти спати, прокинутися і що робити напередодні, аби найкраще відпочити. Це все йога.

  • З чого розпочинається дослідження тіла?

Те, що стосується фізичного стану людини, включає 4 найнеобхідніші пункти: мистецтво очищення (з нього все починається), асани (фізичні вправи), дихальні вправи, релаксація (розслаблення) або медитація. Якщо піти далі, то до очищення входять 6 процедур: кишечника (частина тіла, де в нашому організмі збирається найбільше сміття), шлунка, очей, лобних пазух, всіх органів травлення, серця і легень.

Вправи починають виходити лише тоді, коли всередині чисто. Якщо ні, ви нахиляєтеся і говорите: «в мене болить спина». А чого? Бо в кишечнику назбиралося стільки сміття й воно напружило м’язи органа, а ті — м’язи спини, й тому вона болить. Так і з шлунком, вухами, очима. Тобто, йога є комплексом.

  •  Скільки потрібно виконувати вправ, аби щодня нормально себе почувати?
  •  Всього їх є 8 мільйонів 400 тисяч. Для звичайної людини достатньо лише 32 основні. На моїх заняттях люди роблять до ста.
  •  Порекомендуйте кілька.
  •  Почнемо з розслаблення. Це елементарно, але людина не вміє розслаблятися: заплющивши очі, може продовжити далі дивитися і кліпати повіками. Перша вправа: заплющити очі, лежати на килимку хвилин 5-10. Друга: сісти на щось м’яке, схрестити ноги по-ту- рецьки, випрямити спину, теж закрити очі і нічого не робити. Третя: лягти на живіт, руки під підборіддя, заплющити очі і нічого не робити.

Складніших не даю, бо є такий момент, як техніка виконання.

  •  А яка різниця між йогою і звичайною зарядкою?
  •  Хто не вміє робити йогу, робіть зарядку. Я її не використовую, бо це марна трата часу.
  •  Під третім пунктом дихальні вправи. У чому їхня суть?
  •  Тут тілом ви нічого не робите, лише зосереджені на легенях. Якщо під час очищення концентрація людини на своєму тілі дорівнює 1, під час виконання вправ — 24, при виконанні дихальних вправ — 36.

Якщо на 2 хвилини затримаєте дихання, а я під кінець другої хвилини (коли вам уже бракуватиме повітря) почну розповідати про нову роботу і нових друзів — чи вас це зацікавить? Наскільки важливим є дихання для кожної людини. Але вона не хоче про це думати.

  •  Чому?
  •  Якщо брати глобально, на Землі немає такої людини, яку можна звинуватити в тому, що ми байдуже ставимося до потреб свого тіла.
  •  Знаю, ви також займаєтеся з дітьми.
  •  Мої перші заняття були саме з дітьми, сьогодні теж приділяю їм найбільше уваги. Бо діти — це прошарок, який найбільш близький до поняття «йога». Можемо присвятити для них низку публікацій.

Людина не хоче робити те, що їй нецікаве

  •  Багато людей з вашою допомогою попрощалися зі своїми недугами. Дайте поради, які допоможуть поліпшити стан здоров’я, життя.
  •  Кожна людина — індивідуальна, тому універсальних порад немає. Щоправда, всім рекомендую: заплющити очі, розслабитися і так полежати, після чого, маючи бажання, можна йти далі у самопізнанні.
  •  Чому інколи втрачається ці кавість до життя, коли кажуть: «лінь щось робити».
  • — Питання в тому: хто говорить людині, що вона лінується. Вона не хоче робити те, що їй нецікаво.Якщо брати глобально, то нас до цього привчили. Коли ти запізнишся на роботу на 5 хвилин, тебе осудять. А я запитаю: а є люди, які приходять на свою роботу на годину раніше, якщо її так люблять? Якщо ви дійсно любите щось, любіть, а чого ви робите це так, як всі. Я в студентів

запитую: «Хочете йти завтра на пари? Ні, то не йдіть, приходьте до мене, ми навіть не будемо робити вправи, а просто підемо гуляти» (посміхаєтьсяТ. С,). 4 години люди принаймні не будуть робити те, що не хочуть. І лише від цього стануть щасливішими.

  •  Чи варто робити тс, що не хочеш, але усвідомлюєш, що цс є необхідним і в майбутньому дасть позитивний результат?

Щодо цього в йозі є такий елемент, як раджа. Це один із видів дисципліни, перекладається «цар». Раніше царем обирали того, хто, по-перше, був фізично здоровим, по-друге, завжди щасливим і взагалі таким, що ні до чого не докопаєшся. Він стільки мав у собі цього щастя, що міг ділитися з іншими, тобто контролювати цілу державу, мільйони людей.

Кожна людина змінюється, зовнішня ситуація навколо неї змінюється, і цс тисячі показників, їх усі треба контролювати. Вирішальний фактор у виборі робити щось чи ні — необхідність у цьому.

  • Ходити на роботу, яку не любиш, але вона дає тобі можливість годувати жінку, дітей, — це необхідність?

Наразі так. А далі давайте почнемо з’ясовувати, що саме тобі там не подобається.

 Наприклад, я касир у супермаркеті, працюю 8 годин 23 дні в місяць. Тобто багато часу свого життя витрачаю, щоб заробити гроші. ІІри чому роблю не зовсім те, що хотілося б. А я люблю читати, гуляти, тренуватися, хочу більше уваги приділити тому ж саморозвитку. За роботою на це майже не залишається часу.

  •  Давайте проаналізуємо один день. Працюєте 8 годин, рахуємо: 24-8=16. Віднімемо час скільки триває доїзд і від’їзд до роботи (1 година), тоді сон (нехай 8 годин), викидаємо час на їжу, миття (плюс ще 2). Залишилося 5 годин

стільки тренується олімпійський чемпіон.

  •  А прибирання, прання, приготу вання їжі, а якщо є діти?
  •  Нехай матимемо вільних 2 години в день, стільки тренується спортсмен, який має перший розряд з плавання. Тобто, ви маєте роботу, доглядаєте за чоловіком і двома дітьми й ще 2 години вільного часу.
  •  Якщо залишається лише 1 година?
  •  1 година вільного часу в день — це вже на рівні нормального начальника, в якого дохід більше 500 доларів. І 1 годину щодня він може робити те, що любить.

Якби у вас була необхідність, ви б цю годину побачили відразу.

Хвороба — час для того, щоб усвідомив: що саме зробив не так

— Чому люди хворіють?

Помилки роблять. Наприклад, не туди пішла. От я йду кудись, поспішаю, запізнююся, бачу потрібний мені маршрут, за яким маю швидко дійти до місця призначення. Але я не хочу далі ступати. Проте не зупиняюся, бо маю кудись встигнути. І тут захворів на рівному місці.

Часто запитують: що робити, щоб не захворіти, бо цс погано. А чому? Чи багато хто задумується: якщо хвороба погана, чому тоді стільки грошей несуть заради неї в аптеку?

А скільки ви витрачаєте для свого

здоров’я? Хвороба — це час для того, щоб усвідомити: що зробив не так.

  •  Якщо піти в аптеку?

Далі йде неусвідомлення. Мало того, ти запускаєш проблему. Якщо сьогодні це коштує 100 гривень, то через рік буде 100 доларів, а через 10-50 тисяч гривень і операція за кордоном.

  •  А коли вроджена болячка чи, наприклад, маленькі дітки хворіють, й батьки не знають, де взялася недуга?
  •  С хвороби вроджені, набуті й ті, які приходять і йдуть. Вроджені цс вже проблема, яка вирішується не на осо- бистісному рівні, а, може, стосується цілого роду. І якщо людині прийшла така хвороба, це означає, що ті, хто був попереду, не впоралися, і ти маєш це зробити. Якщо ні, то перекинеться далі. Я займався з такими людьми, в яких у третьому поколінні робили таке, що важко передати словами.

Якщо для легенької депресії достатньо 1 години занять в день, то для таких випадків цього буде замало.

Коли побував, де тобі було дуже добре, хочеш туди повернутися

  •  Як визначаєте щасливу людину?

Не переймається нічим. Не в сенсі, що їй байдуже. А коли, наприклад, робить вправу, не переживає: виходить чи ні, просто старається і робить.

Буває, немає нічого такого, щоб у спілкуванні з людиною тобі суперечило. Коли її слухаєш, то хочеться це робити. Знаєте, як вода тече десь високо в горах, велика, чиста, а над нею сонце світить. І тобі просто приємно на неї дивитися.

  •  Наскільки відомо, здоров’я і самопочуття людини залежать ще й від зовнішнього середовища. Яке воно в Луцьку?
  •  М’яко кажучи, погане. Свого часу я проводив спостереження щодо біоенергетичного впливу того чи іншого місця відпочинку на організм людини. Можу сказати, що після прогулянки у Луцьку добре себе почуваю впродовж кількох годин. А ось перебування у лісі неподалік села Кульчин Ківерцівського району «заряджає» мене підвищеним тонусом майже на цілий день. Відпочинок на озері Світязь чи на морі дає заряд енергії на тиждень. Якщо піду у горах до водоспаду, річки чи озера, то не менше двох із половиною місяців житиму з підвищеним біоенергетичним зарядом. Річ у тім, що в атмосферному повітрі кожної місцевості негативні та позитивні іони перебувають у певному співвідношенні між собою. Джерелами шкідливих для людини позитивних іонів є різноманітні забруднення навколишнього середовища. Надлишок їх у повітрі призводить до «розрядки» організму людини і руйнації його електричної рівноваги. На думку учених, позитивні іони є причиною багатьох серцево-судинних та нервових захворювань.

Зрештою, кожне помешкання, де ми проводимо своє життя, можна розглядати як камеру з профільтрованим повітрям, у якому відсутні у необхідній кількості негативні іони. Проте їх є дуже багато у гірському повітрі. Доведено, що негативні іони утворюються також енергією, що вивільняється під час розбризкування води.

  •  Реально сьогодні, наприклад в Луцьку, де, кажете, кількість негативних іонів не більше 500, почувати себе щасливим і повним сил?
  •  От для цього й існує йога. Для того, щоб потрапити в гори, де 10000, мені потрібно 7 днів за умови, що я знаю дорогу. Спілкувався з людьми, які ходять в гори: вони за останні 25 років у такі енергетичні місця не потрапляли. Тобто шансів опинитися, де 10000, майже немає. Я дослідив: для того, щоб мені почуватися, як на Світязі, потрібно 2 години занять, а щоб на 5000 — 6-8 годин вправ. Тобто, йога для того, щоб у ситуації, коли все «заблоковано», зосереджуючись на власному тілі, відчуттях, розумом міг змінювати реальність навколо.

Бо коли раз побував, де тобі було дуже добре, ти хочеш туди ще.

Тетяна СВЕРЕДА

газета-«Луцький Замок»видання 1 травня 2014 року

 

910 views

Добавить комментарий