Йога у Луцьку. Семінар 108 рівня — 5 днів — 68 км. Четвертий та п’ятий дні.

1

Прокинувшись рано вранці на нас чекав сюрприз,а саме густий туман і великі краплі води на тентах палаток.
Але це нас не засмутило,адже вирвавшись з буденності своїх сірих міст ми поїхали на семінар,своєрідний насичений похід в якому бувають не лише різноманітні моменти,відчуття а й різна погода .
Тим більше завдяки якісному спорядженню і секретам наших інструкторів, ми забезпечили собі максимальний комфорт.

2

3

Ми вирушили в дорогу у той час,коли всі інші туристи лише прокидались і починали готувати собі сніданок.
Йшли переважно мовчки,не порушуючи тишу яка нас оточувала,вдихаючи насичений свіжий запах ранкового повітря, просувались завивистою стежиною яка вела подалі від останнього місця відпочинку .

4

Тумани,коли вони в горах — це казка. Все стає таким ніжним, напівпрозорим і щемливо -красивим . Від побаченого у грудях стає так добре , аж лоскотно. Вони навіюють надзвичайний спокій і викликають бажання творити. Якщо ти художник, хочеться відразу взяти до рук пензель і малювати, якщо поет, складати вірші, якщо музикант — складати музику , або просто змушують задуматись над сенсом життя. Мене ж вони покликали писати ці рядки…

5

З гарним настроєм все більше і більше занурювалися в туман,по дорозі зустрічалися гарні краєвиди,іноді туман розходився на декілька секунд ,ніби для того щоб ми все ж побачили цю красу і знову окутував її,наче ховав від інших.

6

7

Зупинка на пару хвилин для перепочинку та фотозйомок біля невеликого будиночку.
Знову це неперевершене відчуття в середині,навколо тиша,над тобою хмари іноді сонечко простягає свої промені і знову ховається,ось і легенький вітерець,кращих відчуттів не знайдеш ні в одному місті,тут все зовсім по-іншому.

10

В горах велику цінність має те з ким ти ,чим займаєшся і як себе поводиш,про що думаєш,про що говориш…

11

Цікаво в таких місцях спостерігати за природою і тваринами .

12

Тут ти по-справжньому відпочиваєш не дивлячись на складність маршруту.

12а

12б

Протягом дороги інколи зупинялися для того,щоб поласувати стиглими ягідками,які мов намисто вкривали схили обабіч нашого шляху.
Привал влаштували біля одного джерела, де всі мали змогу освіжись прохолодною водою,а дехто і прийняти холодний душ.
Ми заварили і з насолодою випили гарячого чаю, після ситного запашного борщу, саме так борщу) і рушили далі…

8

Неочікувано для нас почав накрапати дощ,одягнувши дощовики йшли не зупиняючись.
Дощ ставав все сильніший а ми все мокріші, адже ноги були не прикриті,по дорозі зупинялися буквально на пару секунд та викручували носочки,минали калюжі,а згодом змирились і просто швидко йшли.

Та було дуже добре , дощові величезні краплі води освіжали від спеки, а голови ставали все легшими,наповнювались радістю , задоволенням і щастям. Правду кажуть ,що вода буває живою, саме таким оживляючим був дощ.

Але природа напевне зжалилась над нами і дала невелику паузу, щоб ми могли добратись до притулку.
Такого марафонського забігу напевне ніхто з нас не очікував в цьому поході,ми просто злетіли униз в долину і тільки дійшли до місця призначення як знову хлинув дощ,але цього разу ми були поза зоною його дії.

9

Переодягнувшись і на любязну пропозицію господарів віддали наше взуття просушитись,також запросили їх на чаювання з солодощами заваривши запашного чаю з карпатських трав.Ми говорили та просто насолоджувались цими моментами проведених разом за розмовами на різноманітні теми.
Після чаювання вирішили трохи прогулятися.

16

17

Не дивлячись на те,що ми увесь час в русі нам не сиділося на місці ,як я і розписувала у статті «перший день», йти важко ,особливо підійматися але перепочинеш трохи і через пару хвилин тобі хочеться йти далі,вже не сидиться на місці.

19

18

Повернувшись з прогулянки ми лягли спати,а неподалік від нас також заснув відданий та милий охоронець — Пальма.

13

П’ятий день розпочався із запашним чаєм,після чого подякувавши ми вирушили в дорогу.
Нажаль прийшлось відганяти нашого нічного охоронця-Пальму,яка вирішила подорожувати разом з нами і покинути своїх господарів, аж сильно ми їй сподобались уже.

20

14

Гори були в тумані, ніби завернувшись в теплу ковдру ще дрімали.

15

Ми наближалися до лісу.
Дорога дарувала нам нові враження і мимоволі пригадувались попередні дні, було трішки сумно,що ця казка поволі завершується.

21

22

23

24

Пройшовши ліс зупинилися щоб відпочити та перекусити.

25

26

Аж не віриться,що через декілька годин ми спустимось у низ та завершимо нашу подорож.

27

На шляху нам зустрічались туристи, які тільки починали свій шлях і можна сказати трішки з заздрістю дивились на наші щасливі обличчя,так як надіялись повернутись з походу такими ж усміхненими,а ми все ближче підходили до поселення,нижче та нижче спускалися..

28

Ось так і підійшла до кінця наша подорож,не обійшлось звичайно без традиційного купання в річці, ласування смачної водички з джерела .
Також ми відвідали місцевий заклад зі смачними … але це вже початок іншої історії 🙂

507 views

Добавить комментарий