Йога у Луцьку. Семінар 108 рівня — 5 днів — 68 км. День перший.

0

Перший день видався цікавим та не легким.Настрій який тримався у нас протягом усього походу ви можете зрозуміти та побачити на фотографії № 1.
Ох ,ця дорога:потяг а за ним автобус,електричка і за нею знову автобус..
Ось і настав довгоочікуваний момент , ми нарешті вийшли з пекельного автобусу але навіть уявити не могли що насправді чекає нас саме цієї доби.Ми йшли по дорозі і все більше занурювалися у красу та атмосферу гір , по правій стороні манила річка,пройшовши пропускний пункт за пару метрів вирішили зупинитися і все ж покупатися.
Вода біля 15 градусів прохолодна та приємна,після потягів та автобусів кращого і не придумаєш.Нас не покидав хороший настрій,після водних процедур ми ніби прокинулися.

Наступна зупинка під деревами на невеликому схилі, обід та пахучий чайок , після хорошого перекусу та невеликого відпочинку ми почали підійматися в гору ,круті підйоми ,рюкзаки за плечима ,ліс,гори ,свіже повітря — природа , ще й Тарас Мирославович втішив нас словами , що завтрашній день буде найважчий , сьогодні так сказати розминка , а ми йшли і ловили себе на думці куди вже крутіше ніж сьогодні ?=)

Дороги вони такі різні у горах. То широкі тверді , сходжені не одною парою ніг, то вузенькі, звивисті ще й м’які від товстого килиму пахучої соковитої трави. То такі , що ними могли проходити лише звірі. Ти йдеш стежиною і бачиш , що вона веде тебе то до гірської річки , то до наступого перевалу , чи вершини . Та буває і так , що ідеш і не знаєш , що там далі , тільки чуєш , як вона кличе тебе , запрошує далі , вабить несподіваним пейзажем, новим ароматом і свіжим вітром… Або приводить у таке місце , де ти мусиш зупинитись, тому що така краса навколо , аж захоплює дух . Бувають вони і щедрі . Ідеш , ідеш , раптом, обабіч дороги маленькі ягідки чорниць кивають до тебе численною армією голівок і просять : « Скуштуйте нас!» , як тут не зупинишся. Чи малина зваблює ніжним ароматом і яскравою фарбою, і ти вже смакуєш ці медово-солодкі дарунки, заходячи все далі у гущавину. А ще гірські стежини можуть привести тебе майже до неба.

Через пару годин підйомів та завивистих стежинок ми зупинилися для чаювання та смакування солодощами з видом на Піп Іван. За цікавими бесідами пили чай насичений карпатськими травами які ми власноруч і збирали ,також ласували халвою,за чаюванням дали трохи ніжкам відпочити а коли взувалися почали жартувати і зробили пару кумедних фото.

не пройшло й години як знову рушили вперед..

Коли потрапляєш у гори це наче інший світ без проблем,без шуму машин та голосних людей,дерева,трава,квіти, навіть сонечко по іншому світить.
За цей день можна нарахувати безліч пригод і різних смішних та приємних моментів.

Ось ця серпантинова стежина яка вела все вище і вище. Підіймаючись нею ми не надовго зупинилися.Праворуч цієї ж стежини нас очікував приємний та дуже смачний сюрприз але не такий вже легкодоступний,це була малина,щоб дістати її потрібно було вибратися по піщаній поверхні схилу метра на три вгору.Хтось у цей час відпочивав,хтось уже наївшись солодкими ягідками фотографував,а хтось старався втриматись за сухе коріння дерев щоб наїстись досхочу.

Чорногора20090109

Далі ми пішли нижньою дорогою,гарні краєвиди,хороший настрій і чудові фото,після чого — завершальним етапом цього дня був дуже стрімкий підйом,під час якого відчуття в голові та тілі не змусили довго чекати,дихання явно змінилося але не було інших варіантів окрім того що йти лише вперед тобто вгору.Коли піднялися вже по трохи темніло а ми все йшли,вже й місяць було видно,температура повітря знизилася,на рахунок самопочуття то кожен з нас відчував втому але йшли і не хотілося зупинятися,ця втома не схожа на ту, що ми відчуваємо вдома чи на роботі , голова зовсім по іншому сприймає усе , що відбувається навколо нас- це приємна втома.


Протягом цієї доби було багато значних підйомів,ми вийшли на певну висоту і старалися тримати її до останнього дня. Дійшовши до місця призначення ми розклали палатки та заваривши чай маленькими ковточками куштувати чарівний напій гір,також поласували медом з горіхами,після чого розійшлися по палаткам і заснули.

410 views

Добавить комментарий