Багато людей лише кажуть, що прагнуть казки у своєму житті, але гублять її на кожному кроці.
Подорож у дивовижний світ лише розпочиналась.
Сонечко своїми золотими променями огортало поля,чарівно переливаючи теплі мотиви на деревах та квітах,закликаючи все живе до пробудження.
Через повсякденний клопіт ми забуваємо про справжнє життя,щирі емоції та почуття.
Багато турбот,обов’язків починають заганяти нас в кут,у тяжкий стан,який з часом перетворюється в депресію.Усе настільки стає банальним,що життя здається чорно-білим,бо в ньому лише робота,сім’я і безліч проблем.Більшість людей знаходить тимчасову втіху в алкоголі,тютюнових виробах або ж у наркотиках.
Але справжнє щастя так близько,потрібно лише його побачити та прийняти.
Дорога простягається на кілька кілометрів але те,що навколо,починає поступово відкривати для нас інший світ.
Легенький вітерець,спів пташок,пробігають білочки і заєць,здалека схожий на казкового кролика з «Аліси в країні чудес» ніби веде нас до загадкового лісу.
Придивіться які ми маленькі проти величі та краси матінки природи.
Характерною рисою цієї дороги був,такий собі,п’янких аромат живої природи,який водив свідомість (увагу та сприйняття) по колу, порівнюючи з минулим теперішнє.
Мандруючи далі,ми дізнавалися все більше нового,цікавого та захоплюючого.
Хоч і важко повірити,але в нашому,реальному житті можна знайти казку,можна зустріти прекрасних людей,відчути справжню радість,почуття.Можна сміятися від щастя і немає різниці який у вас вік,місце роботи чи зовнішній вигляд.
Щасливим може бути кожен,жити справжнім насиченим життям – це реально.
Коли це розумієш починається справжня пригода ,а от назва таких подорожей у кожного своя.
Під час розповідей Тараса Мирославовича ми помічали пролітавших над головою чорних лелек та чули шарудіння тварин.
Стежина загадкового лісу не переставала дивувати.
Поки ми зупинилися поласувати ожиною,неподалік одночасно з нами смакував і джміль.
Під час однієї із захоплюючих тем,ми побачили як перед нами на дорогу вибігла косуля,декілька секунд не ворушилася,розглядаючи нас,та побігла далі.
Ми були приємно здивовані такій зустрічній тварині,не кожного дня так близько,на природі,побачиш косулю.
Пройшовши далі,ми знайшли затишне місце,ще один кремезний дуб під яким було б добре сидіти якомусь поету чи казкарю та перетворювати свій талант у цікаві книги.
Що ж тут скажеш,цей ліс має багато загадок над якими,повертаючись додому,довго міркуєш.
Протягом семінару,який тривав майже цілий день,відчуття були незвичні,наче ці години тривали декілька днів,кожень з яких мав індивідуальну тему,пригоди та хороші моменти.
Саме тут сприйняття часу і його відчуття значно відрізняються від повсякденного,буденного.
Не забувайте про те,що кожен з нас індивідуальність,яка вибирає свій шлях,розвивається та сама знаходить щастя,це можуть бути навіть дрібниці,які дарують радість.
Дивовижний світ який ми відвідали залишив багато приємних спогадів та відчуттів,якими ми змогли трохи поділитися і з вами.Відпочивайте,займайтеся собою та подорожуйте…