Йога у Луцьку. Семінар 107 рівня — 5 днів — 70 км. День другий.

Розпочинався новий день.
Світло яке пробивалося крізь палатки,першими промінчиками сонця, лагідно пробуджувало нас від сну .
Розплющивши очі,усвідомлюєш,що закінчився сон і потрібно вставати. Посмішкою привітавшись з сусідом по палатці, ми почали ворушитися та виходити з нашої хатинки. Перші вогняні поцілунки ранкового сонця зустрічали нас та ніби закликали до активних дій. Назовні звучали вітання – «добрий ранок» та посмішки.

01

Саме перший світанок,який ми зустріли у горах,був насичений різноманітними ідеями, цікавими розповідями та яскравими моментами.

02

Чудовий вид відкривається з висоти пташиного польоту,край казкової краси гірських пейзажів,який неможливо забути .

03

Інколи хочеться просто зупинитися,щоб сповна насолодитися тим, що відчуваєш і бачиш.

04

Перед продовженням нашого маршруту,потрібна «підзарядка» і це ніщо інше,як смачний сніданок,насичений продуктами які дають сили та енергію майже на цілий день.
Затишне місце відпочинку довелося невдовзі покинути але по переду ще багато цікавих пригод.

05

На шляху нам зустрілась отара овець.Вони наче пухнасті хмарини з дзвониками на шиї,які грали ліричну мелодію,створюючи чарівне відлуння не лише у самих горах а ще й у середині кожного з нас.

06

За декілька кілометрів ми побачили коней.Вольові створіння якими захоплюєшся при зустрічі у такій місцевості як Закарпаття.

07

Приємно спостерігати за сильними,благородними тваринами,які несуться мов вітер широкими луками.

08

09

Скільки ж всього цікавого та нового можна зустріти ,побачити та почути саме тут,на семінарі у горах?
Відповідь краще не прочитати а побачити на власні очі.
Хто хоч раз приймав участь у такому відпочинку і навчанні одночасно,у пізнанні нового,зовсім іншого — незвичного,тому дуже пощастило.

10

Кожного дня ми проходили певну кількість кілометрів.
Різноманітні стежини,підйоми і спуски.Ноги «гуділи»,за плечима важкі рюкзаки,які не можливо не помічати,але що ж там ? а там одяг,їжа та хатина в якій ночуємо.
З навантаженням йти не просто але без нього нікуди,завдяки цьому відпочинок цінується більше.
Не зважаючи на втому,на відчуття у ногах настрій залишається хорошим.

11

Ми все йдемо а неподалік нас пасуться коні,от вже й чути жарти стосовно їжі.Ще трошки і ми зупинимося для відпочинку.

12

13

Ми дійшли до озера,зняли рюкзаки та з полегшенням посідали на коврики.
Відпочинок це добре,а хто ж їсти буде готувати?
За декілька хвилин почали швиденько усі ворушитися.Розпалювати вогнище,нарізати їжу,готувати борщ і запарювати чай.
Ще трошки і все готово.

23

Ми добряче пообідали,смачним борщем,салом з часником і чорним хлібом — справжні українці!.Ще й чай з карпатських трав та ягід,до якого ми дістали з рюкзаків вдосталь смачненьких сюрпризів.
Атмосфера неймовірна,сонячний день,навколо нас гори,неподалік озеро,хороша компанія та цікаві розповіді.

14

Відпочинок продовжувався але вже не пасивно,а досить активно,розпочалися водні процедури.
Після купання,так добре просто постояти або ж сидіти і дивитися на палітру фарб яка оточувала нас з усіх сторін.

15

Ми зібралися і рушили далі.

16

Підіймаючись у гору,відчуваєш знову напруження у ногах,дихання стає глибшим,серцебиття пришвидшується.Кожен зосередженно набирає висоту а так хочеться зупинитися,але йдемо ж до кінця.

17

18

20

Дійшовши до фінішу,сьогоднішнього дня,ми з полегшенням скинули рюкзаки і почали розкладати палатки.
Це звичний спосіб життя,звичні дії та речі у таких місцях,як гори.
Перед сном не обходиться без веселощів,жартів та смачної вечері за цікавими розмовами.

19

Сонце поступово заходило за горизонт,усе живе ховалося по ніркам і засинало.Так і ми,розійшовшись по своїм хатинкам.Побажали один одному доброї ночі та поступво засинали…

348 views

One thought on “Йога у Луцьку. Семінар 107 рівня — 5 днів — 70 км. День другий.

Добавить комментарий